Аперол

Системний фунгіцид превентивної та куративної дій

Аперол має захисну, профілактичну та лікувальну дії. Фунгіцид вже через декілька годин після застосування покращує фітосанітарний стан рослин. Опади через 1-2 години після застосування Аперолу не призводять до втрати його ефективності. В осінній період при обприскуванні озимого ріпаку у фазі 3-5 листочків культури припиняється наростання наземної маси, в той час як процес фотосинтезу продовжується, що сприяє накопиченню пластичних речовин в кореневій системі та прискорює ріст довгого і добре розгалуженого коріння, що покращує зимостійкість рослини. При застосуванні восени норма витрати розраховується в залежності від кількості листків на рослині ріпаку – на 1 листок 0,15 л/га препарату Аперол. Весняне внесення Аперолу забезпечує стійкість проти вилягання та краще формування бічних пагонів.

• Високоефективний фунгіцид з чітко вираженою системною дією. • Має швидкий добре виражений стоп-ефект. • Справляє захисну, профілактичну та лікувальну дію. • Найактивніший в класі триазолів. • Швидко проникає в рослини (1-2 години). • Довготривалий ефект (2-4 тижні). • Виражена рістрегулююча дія. • Відсутність фітотоксичності.

Препарат застосовувати в період вегетації превентивно або (при появі перших ознак захворювання) повторно – через 3-4 тижні. Обприскування потрібно провести перш ніж хвороби завдадуть незворотних втрат врожаю. Аперол сумісний з багатьма гербіцидами, інсектицидами, фунгіцидами, добривами, регуляторами росту, але перед приготуванням бакової суміші необхідно провести пробне змішування. Для підсилення дії проти іржи та плямистостей листя, часткового підсилення дії проти фузаріозу рекомендована бакова суміш на посівах пшениці та ячменю: Тетріс (0,35 л/га) + Аперол (1 л/га).

Діюча речовина препарату впродовж 1-2 годин проникає в рослину через асимілюючі частини і рівномірно поширюється ксилемою. Аперол блокує біосинтез ергостерину, який входить до складу клітинної стінки гриба, що призводить до порушень в процесі поділу клітин, а згодом і до загибелі патогену

Польові культури – 50-300 л/га (залежить від фази розвитку та густоти стояння рослин; від обладнання і типу розпилювачів), виноградники* – 800-1000 л/га.